Мені довелося побачити це на власні очі. Ранок, тиша у дворі, а в курнику — справжній морок. Курей немає. Деякі лежать без руху, інші — з відкинутою головою. Крові небагато, наче її хтось спеціально прибирав. Але головне — на трупах немає м’яса, лише порожні тіла. Якщо ви коли-небудь мали курей, то, мабуть, уже здогадались, у чому справа. Це тхір.
Хто такий тхір і чому він полює на курей
Тхір — не лисиця і не кіт. Це хижак, якому не йдеться про м’ясо. Йому потрібен процес. Найчастіше він полює вночі. Проникає в курник без звуку, як тінь. Він не з’їдає здобич одразу — вбиває всіх, кого може. Через це і здається, що курей «просто знищили».
У тхора гарний нюх і чутливість. Він відчуває запах корму, тепла, аміаку. І якщо курник погано захищений — у нього вже є план дій.
Задумайтесь: ви можете спати, а в цей час тхір проходить під підлогою або прослизає через отвір у сітці. І через кілька хвилин — усе. Жодного звуку, лише наслідки.
Якщо тримаєте птицю — перегляньте стан курника. Навіть маленька щілина — вхід для хижака.
Як тхір вбиває своїх жертв: покроковий сценарій
Як тхір вбиває своїх жертв: покроковий сценарійРозвідка. Тхір вивчає курник кілька ночей поспіль. Він не лізе одразу — чекає моменту.
Проникнення. Лазить по сітці, пролазить під дверима або навіть через дах.
Напад. Не женеться. Він підкрадається до курки, хапає її за горло й душить. І так — одну за одною.
Кров, а не м’ясо. У багатьох випадках він просто випиває кров. Курка залишається цілою, але мертва.
Інколи ви побачите 10–15 трупів — і жодного укушеного до кісток. Це — не собака і не лисиця. Це характерна риса саме тхора.
Якщо бачите багато мертвих курей з невеликими слідами на шиї — майже напевно це тхір. Не відкладайте дії.
Ознаки того, що це був саме тхір
Тут усе залежить від уважності. Ось що варто перевірити:
– Розірвана сітка з краю
– Сліди кігтів біля входу
– Мертві кури з перегризеним горлом
– Відсутність шуму вночі (тхір діє майже безшумно)
– Часто: одна чи кілька курей з повністю випитою кров’ю
На відміну від лисиці, яка тягне тушку, тхір залишає все на місці. Він працює швидко, але не забирає.
Якщо побачили ці ознаки — не чекайте наступного разу. Тхір повернеться. Завжди.
Як захистити курей: що дійсно працює
Ми пробували різне. Від ліхтариків до ультразвуків. Але ось що дійсно допомогло:
1. Герметизація всього, що нижче коліна.
Металева сітка (не пластик), бетоновані краї. У нас підлога була земляна — тхір прийшов через неї. Після бетону — жодного разу.
2. Укріплені двері.
Зміцнили нижню частину металом, зафіксували защіпки. Уночі — додатковий замок.
3. Світло на датчику.
Рух — і включається яскраве світло. Не гарантія, але дає час. Якщо він заходить — ми бачимо це з вікна.
4. Собаки.
Не завжди дієво, але якщо собака чутлива до запаху — може прогнати.
Ультразвукові відлякувачі у нас не спрацювали. А от старий метод — металева сітка + цемент — показав себе найкраще.
Подивіться на курник як на фортецю. Якщо тхір бачитиме вхід — він ним скористається.
Якщо напад уже стався: що робити
Якщо напад уже стався: що робитиНайгірше — просто викинути туші й чекати. Бо хижак повернеться. Тому:
– Утилізуйте мертвих курей — подалі від господарства
– Дезінфікуйте територію (запах крові — сигнал для повторного візиту)
– Зміцніть місце проникнення одразу
– Перевірте весь периметр — не тільки там, де була діра
У нашому випадку тхір приходив три ночі поспіль. Поки ми не заклали отвір, він не зупинявся.
Кожна ніч без дій — ще мінус кілька курей. Дійте швидко.
Мати курей — це не лише про яйця і свіжу зелень. Це — ще й про відповідальність. Тхір — не вигадка, а реальна небезпека, яка приходить вночі і забирає більше, ніж ми уявляємо.
Але з досвідом приходить розуміння: не треба боятися — треба зміцнювати захист. Бо кожен курник можна перетворити на фортецю.
