День борщу: коли святкуємо, чому він важливий і як зробити його по‑справжньому своїм

Ми всі пам’ятаємо той запах на кухні, коли хтось із рідних варив борщ. Той момент, коли треба трохи почекати, поки «настоїться», а ти вже з ложкою напоготові. І справа не тільки в буряку чи капусті — справа в тому, як ця страва стала частиною нас.

День борщу в Україні святкують у другу суботу вересня. Це не просто ще один день у календарі — це визнання. Визнання того, що борщ — більше, ніж їжа. Це спогади, суперечки про те, що додавати, а що — ні, це перші кулінарні уроки, це родинні історії.

Коли і як з’явився День борщу

Ідея святкувати день борщу з’явилась у 2022 році. Тоді Верховна Рада проголосила другу суботу вересня офіційним днем українського борщу. Це було не спонтанне рішення, а реакція на події, які нагадали всім: є речі, що не підлягають сумніву. Як, наприклад, те, що борщ — наш.

У той самий рік ЮНЕСКО визнало борщ частиною нематеріальної культурної спадщини України. І тут не йдеться про патріотизм із плакатів — йдеться про реальну спробу зберегти те, що передається не в архівах, а від однієї ложки до іншої.

До речі, в багатьох громадах уже організовують невеличкі фестивалі, майстер‑класи й навіть лекції, присвячені борщу. А в діаспорі — особливо в Канаді — це вже традиція.

Якщо вам цікаво, що можна зробити у своєму місті — зверніть увагу на місцеві ініціативи. Часто все починається з малого: одна родина варить борщ для друзів, хтось організовує тематичну вечерю. І це працює.

Звідки взялося слово «борщ» і чому це важливо

Якщо копнути глибше, назва страви має цікаве походження. Слово «борщ» пішло від «борщевика» — дикої рослини, з якої колись варили щось на кшталт супу. У старослов’янській мові є навіть згадка: «bъrščь». І так, перша письмова згадка про борщ датується ще 1584 роком. Це не жарт — борщу більше п’яти століть.

Ці факти потрібні не для енциклопедії, а щоб ми самі усвідомлювали цінність страви, яку звикли сприймати як буденну. Бо зазвичай ми її не помічаємо — допоки не виїдемо кудись надовго й не відчуємо отого браку «нормальної їжі».

Якщо у вас є діти — саме час розказати їм, чому бабусин борщ — це не просто «як у бабусі», а ще й частина нашої історії. Бо вона — не в підручниках, а в каструлі, що тихенько булькає на плиті.

Чому борщ — це більше, ніж страва

Хтось додає квасолю, хтось — яблуко. У когось борщ обов’язково з салом, у когось — пісний. І всі впевнені, що їхній — «той самий». І знаєте що? Всі мають рацію.

Борщ — це кулінарна демократія. Він живе в кожній хаті трохи по‑своєму. Саме тому день борщу — це не про рецепт. Це про атмосферу. Про те, як сім’я збирається за столом, як хтось вмочує пампушку в тарілку, як десь у селі бабуся варить свій — той самий — борщ, не за рецептом, а «на око».

Якщо у вас є родинна версія — запишіть її. Серйозно. Такі речі легко загубити. А потім уже ніхто не згадає, чому колись клали смородинове листя чи пасерували на салі.

Спробуйте зібратися на спільне варіння — з друзями або родиною. Не треба чекати офіційної дати. Для борщу головне — привід бути разом.

Рецепт класичного борщу — простий і не зовсім

У кожного свій. Але якщо вже говорити про основу — ось базовий варіант.

Інгредієнти:

• буряк, морква, картопля, капуста, цибуля, томат

• бульйон (м’ясний або пісний)

• лавровий лист, сіль, перець

• часник, зелень

• сметана — обов’язково

Порада: буряк краще підкислити лимоном або оцтом — так збереже колір. А ще не поспішайте їсти одразу — борщу треба дати відпочити. Хоча б ніч.

Додайте щось своє. Хрін, чорнослив, печені ребра — не бійтеся. Саме в цьому й суть. Це не страва з інструкції — це простір для смаку.

До речі, якщо колись варили борщ у казані на вогнищі — ви зрозумієте, що таке справжній димний аромат. Варто спробувати хоч раз.

День борщу — це те, що легко зробити своїм

Це не дата, яку варто обводити в календарі. Це можливість згадати, що робить нас нами. І неважливо, скільки вам років, чи вмієте ви готувати, чи ні — головне, щоб вам було смачно й затишно.

Можливо, саме цей день стане приводом навчити когось із близьких свого рецепта. Або навпаки — дізнатися новий. Можливо, ви згадаєте, що борщ — це не просто перша страва. Це перше, що гріє.

Спробуйте відзначити цей день по‑своєму. Зварити, зібрати, поділитися. Так, як робили покоління до нас. І як будуть після.