Як підтримати людину по переписці
Іноді здається, що слова — це останнє, що залишається, коли не можеш обійняти. Але саме вони іноді рятують. Особливо, коли хтось по той бік екрана мовчить, але чекає хоча б короткого «я тут».
Чому важливо вміти підтримувати словами
У переписці все трохи складніше. Ви не бачите очей, не чуєте тону. І навіть одне зайве слово може зачепити. Але водночас — одне потрібне слово здатне втримати людину на плаву.
Ми всі проходили через моменти, коли не знали, що написати. Друг написав: «У мене все валиться». І ви зупиняєтесь. Здається, що будь-яке повідомлення буде недоречним. Але мовчання — гірше.
Тому важливо не шукати ідеальних фраз. Достатньо бути поруч і не тиснути.
Не бійтеся простих слів. Інколи «я з тобою» — це вже достатньо.
Що справді допомагає — і як це виглядає в житті
Уявімо, ваш колега написав: «Мене щойно скоротили. Сиджу і не знаю, що далі». Типова реакція — «тримайся», «все буде добре», «та тебе візьмуть ще куди-небудь». Але це не підтримка. Це втеча від емоцій.
Що краще? Наприклад:
– «Можеш усе мені писати, якщо відчуєш, що накриває»
– «Зараз усе дуже несправедливо. І маєш право злитись»
– «Ти для мене не про роботу. Ти — більше»
Або ситуація з подругою, яка просто написала: «Мені погано. Не питай чому». І тут головне — не тиснути. Відповісти: «Добре, не питаю. Але я поруч. Якщо схочеш — я тут». І все.
Ваша чесність важливіша за ідеальні фрази. Не грайте роль психолога — будьте людиною.
Чого краще уникати
Є фрази, які «відрубують» емоційний контакт.
Наприклад:
– «Не накручуй себе»
– «Є й гірше»
– «Заспокойся»
– «Чому ти знову?»
Усе це — про знецінення. Людина не чує підтримки, а відчуває, що її емоції не мають права на існування.
Краще просто мовчати, ніж писати те, що ранить. Але ще краще — сказати «ти важлива» або «це має значення».
Як адаптувати слова до характеру
Друзі різні. Одному треба обійми словами, іншому — логічне пояснення.
Наприклад, емпатичній людині можна написати:
– «Я відчуваю, як тобі болить»
– «Це може бути дуже складно. Я не знецінюю»
А тому, хто більше живе головою, підійде:
– «Ситуація важка. Давай разом подумаємо над виходом»
– «Зрозуміло, що тобі важливо зберегти контроль. Це нормально»
Намагайтеся відчути людину, а не діяти за шаблоном. Слова мають звучати як «для тебе», а не «для всіх».
Коли досить простого «я з тобою»
Бувають моменти, коли не треба багато. Друг написав: «Мені нічого не хочеться». І ви просто відповідаєте:
– «Я не знаю, що сказати. Але мені важливо бути поруч»
– «Я не піду. Навіть якщо мовчатимеш»
– «Ти не один»
Ці фрази прості. Але в них — увага. Тиша з кимось — іноді сильніша за розмови з усіма.
Якщо не знаєте, що писати — скажіть про це чесно. І додайте: «Але я тут». Це вже підтримка.
Писати слова підтримки — це не про психологічну освіту. Це про серце. Ми не завжди знаємо, що сказати. Але якщо ми справжні — цього вистачить.
Згадую, як знайома написала мені просто «я з тобою», коли в мене не було сил ні з ким говорити. Я тоді не відповів. Але пам’ятаю це повідомлення досі.
Тож якщо вагаєтесь — пишіть. Не чекайте ідеального моменту. Ваше повідомлення може змінити більше, ніж ви уявляєте.